Мешканці області, а особливо жителі прилеглих до річки Дністер населених пунктів, із жахом згадують події середини 80 років минулого століття, коли до основної водної артерії краю потрапили мільйони тонн хімічної отрути – висококонцентрованих розсолів калійних солей. Тоді береги річки були просто встелені загиблою рибою, котра викидалася з води, а у повітрі кілька місяців відчувався різкий неприємний запах хімікатів. Очевидці стверджують, що траплялися навіть 100-150-кілограмові соми, котрих виловити звичайною риболовецької снастю просто неможливо. Скільки тоді загинуло дрібнішої риби, ніхто і не рахував. Шкоду, завдану іхтіофауні та в цілому акваторії річки, важко переоцінити. За свідченням очевидців, береги річки на кілька метрів були встелені загиблою рибою, а дно річки вкрилося суцільним шаром хімічних відходів жовтуватого кольору. Тоді на певний час Чернівці переключилися на прутський водозабір. Коли ж постачання дністровської води у місто відновили, ще довго вода була непридатною для пиття, і її використовували лише для технічних потреб. З того часу спливло вже понад два десятиліття, але і донині Дністер ще остаточно не відновився. А нещодавно стало відомо, що є серйозна ймовірність повторення ситуації. Причому масштаби катастрофи можуть бути значно серйознішими. Нещодавно депутати Верховної Ради України заслухали Ігоря Насалика, міського голову міста Калуш Івано-Франківської області, де розташоване державне підприємство “Калієвий завод”, що загрожує екологічною катастрофою не лише мешканцям міста та прилеглих до нього сіл, а ще 10 мільйонам громадян України в областях, територією яких протікає річка Дністер. А це понад 20% від усього населення. За його словами, торік у місті Калуш утворилося провалля розміром з футбольне поле і глибиною 25 м. За прогнозами Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, найближчого року є ймовірність утворення до ста таких проваль. Ще однією загрозою, за словами І.Насалика, є стан на сховищі № 2 Калуш-Голинського родовища калійних солей, де зберігається понад 10 млн. м3 відходів, і внаслідок опадів стрімко зростає рівень висококонцентрованих розсолів калійних солей. Прорив дамби – це вже питання часу. Коли вона прорветься, буде знищено близько шести хімічних підприємств та житловий масив міста, наголосив міський голова.
Якщо це станеться, то понад 10,5 мільйона тонн хімічних відходів потрапить через річку Лімниця до Дністра, і його вода стане непридатною для водозабору. А для Чернівців, переважна більшість мешканців котрих користується водою саме з Дністра, це стане справжньою катастрофою. До того ж, у Калуському районі постійно відбувається порушення цілісності захоронення близько 50% наявних на території України небезпечних відходів, зарахованих до першого класу небезпеки, що спричиняє забруднення повітря, ґрунтів і водоносних горизонтів у басейні ріки Лімниця, яка впадає в Дністер. Крім того, навколо солевідвалів відбувається поступове засолення підземних вод. Тому вже зараз невідомо, чи є вода з Дністра придатною для вживання.
Міський голова Калуша навів також дані Міністерства надзвичайних ситуацій, згідно з якими одна гривня, вкладена в запобігання екологічній катастрофі, зекономить 100 гривень, але у разі несвоєчасного реагування наслідки можуть бути просто незворотними. Чому склалася така ситуація, зараз ламають голову науковці. Найімовірніше, це наслідки прийнятих свого часу неправильних рішень щодо розташування й експлуатації сховищ, відвалів, акумулюючих ємностей та способу ліквідації шахтних порожнин, що утворилися в результаті господарської діяльності хімічних підприємств у Калуському районі. Таким чином було порушено екологічну рівновагу товщ гірських порід Калуш-Волинського родовища калійних солей.
Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи неодноразово протягом двох років розглядав цю проблему і звертав увагу Президента України і Ради національної безпеки та оборони на необхідність своєчасно втрутитися у ситуацію, що склалася в цьому регіоні. Але, схоже, ситуація не була належним чином усвідомлена відповідними державними структурами. Якщо для проведення необхідних природоохоронних заходів у 2008 році в зоні діяльності калійного заводу та забезпечення соціальної захищеності працівників підприємства необхідно було 5 мільйонів гривень, то відповідно до запропонованого до затвердження Указу Президента України реалізація заходів, які пов’язані з оголошенням зазначеної території зоною надзвичайної екологічної ситуації, потребує вже понад 560 мільйонів гривень. Члени Комітету екологічної політики запропонували розробити загальнодержавну програму ліквідації наслідків екологічного лиха у місті Калуш. Профільний Комітет також запропонував прийняти законопроект у першому читанні, оскільки в указі Президента про оголошення територій міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації нема програми виведення цієї зони з екологічної небезпеки, плану дій, кошторису. На жаль, за останніми даними, до прийняття закону про Держбюджет укріплення дамби в Калуші буде важко профінансувати. Про це заявив виконуючий обов’язки міністра фінансів Ігор Уманський на черговому засідання уряду.
Отож, виходить, що безпека 10 мільйонів українців залежить від того, чи встигнуть чиновники найвищого рівня з дотриманням усіх бюрократичних норм виділити кошти. Обнадіює лише те, що значних опадів на території Калуського району Івано-Франківської області найближчим часом синоптики не прогнозують, і рівень води у сховищі хімічних розсолів поступово спадає. Але проблему в будь-якому разі треба вирішувати, і бажано якнайшвидше, бо паводки на Заході України останнім часом – річ звична.
Роман КЛИМ
