ЧОМУ РОДИЧІ ПОМЕРЛОЇ ВИМАГАЮТЬ ПРИТЯГНУТИ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Двадцять восьмого червня 2010 р. до хірургічного відділення Новоселицької районної лікарні у вкрай важкому стані потрапила 37-річна жителька с. Зелений Гай Новоселицького району Наталія Лозовинська. Незабаром їй зробили складну операцію. Але було занадто пізно. Восьмого липня вона померла у реанімаційному відділенні, не приходячи до тями. Причина смерті – гострий панкреатит. Сиротами залишились двоє дітей. А нині її родичі звинувачують у смерті Наталії лікарів.
Як стверджує у заявах, надісланих в управління охорони здоров’я ОДА, прокурору Новоселицького району та головному лікарю Новоселицької ЦРЛ, її мати, вона схильна вважати, що до передчасної смерті жінки призвів нефаховий підхід під час лікування з боку лікарів-гінекологів (не оприлюднюватимемо жодних прізвищ до офіційних висновків перевірки). Простіше кажучи, Наталію Лозовинську лікували від одного, а померла вона зовсім від іншого. Крім того, в означеній заяві мати померлої Марта Лукіян зокрема стверджує, що має висновки про те, що призначені доньці ліки спричинили важке медикаментозне отруєння і в результаті – загострення хвороби, яка й призвела до смерті.
Як розповіла Марта Лукіян, приблизно за 2,5 місяця до смерті у доньки розпочалися сильні кровотечі “по жіночому”. Вона звернулась до гінеколога в районну лікарню. Протягом тривалого часу їй призначали різне лікування, дорогі потужні препарати, які й спровокували загострення хвороби підшлункової залози. Мати розуміє, що із тим діагнозом, який було встановлено вже пізніше, перед операцією, і визнано причиною смерті, Наталія довго б не прожила. Але лікарі-гінекологи їй призначали те, що за великим рахунком просто не було потрібно. Загальні витрати, за словами матері, склали близько 10 тис. грн.
Отже, 28 червня стан Наталії різко погіршився. Вона відчула, начебто всередині щось луснуло. Наступного дня її возили до Чернівецької обласної клінічної лікарні для проведення діагностики, де теж не встановили чіткого діагнозу. У п’ятницю стан пацієнтки став критичним. Її перевели до реанімаційного відділення ЦРЛ. У суботу провели операцію, але було занадто пізно. За словами родички померлої Світлани, лікар-гінеколог, котрий також був присутнім під час операції, сказав, що гінекологічної хвороби, яка вимагала б оперативного втручання, не було.
– Я розумію, що лікарі – не боги. Розумію, що донька, ймовірно, довго не прожила б. Але навіщо було призначати непотрібне лікування, – каже Марта Лазарівна, – хто зрозуміє мій біль, біль синів? А ті лікарі хоча б мали сміливість вибачитись, а не звалювати провину одне на одного. Єдине, чого хочу, аби лікарі, котрі так “лікували” мою доньку, були якимось чином покарані, бо вона далеко не єдина.
– Вона лікувалась у гінеколога через кровотечі. А до хірургії потрапила пізніше з діагнозом “холіцисто-панкреатит”, – переконує заступник головного лікаря з лікувальної роботи Новоселицької ЦРЛ Василь Сухораб. – Ми відправляли її на обстеження, вона сама їздила, і стан на той час був задовільним. Я особисто оглянув її у п’ятницю. За словами пацієнтки, останні три місяці відчувала болі в черевній порожнині. А в п’ятницю стан погіршився, підвищилась температура, виникла тахікардія. Призначене лікування полегшення не дало. Був встановлений діагноз “гострий панкреатит”, розпочали консервативне лікування. Без жодного результату. Викликали хірурга з Чернівців і у суботу вирішили провести операцію. До речі, від огляду гінеколога вона категорично відмовилась (і чого б це? -авт.). Під час операції виявили кісту підшлункової залози, яка прорвала у черевну порожнину, що призвело до важкої інтоксикації.
– На мою думку, – продовжує заступник головного лікаря, – вся біда у тому, що у ті тижні, коли вона відчувала болі у череві, відсутність апетиту, жінка перенесла гострий панкреатит, що без лікування призвело до утворення кісти. Специфіка у тому, що ферменти підшлункової залози починають саму ж залозу руйнувати. Коли кісту прорвало, виник панкреонекроз. При цій патології у 95 % випадках врятувати хворого не вдається. Якби діагноз був встановлений своєчасно і розпочалося лікування, можливо, наслідки були б іншими. Щодо провини гінеколога… з усього того, що мені відомо, вона зверталась до лікаря з кровотечами, пов’язаними саме з гінекологією. Тут є своя методика, їй призначали відповідне лікування.
Сподіваємося, під час перевірки заяви знайдеться амбулаторна картка хворої, яка підтвердить доцільність процедур і ліків, призначених гінекологом.
І все ж таки, на думку Василя Сухораба, головною причиною, яка і призвела до трагедії, було те, що, відчуваючи дискомфорт і болі в черевній порожнині протягом тривалого часу, пацієнтка не зверталася до інших фахівців. Лікарської помилки з боку гінекологів він не бачить, вони лікували кровотечу, яку, він вважає, із панкреатитом і, зрештою, зі смертю пацієнтки пов’язувати не варто. Тим більше, що навіть комп’ютерна діагностика не виявила кісти.
Що ж, чи це насправді так, сподіваємось, з’ясує перевірка, тому наразі утримаємось від коментарів. Але погодьтесь, випадки, коли пацієнт вмирає від однієї хвороби, а його лікують від іншої, на жаль, непоодинокі. Тим більше, коли, як казав відомий гуморист, “за ваші гроші у вас знайдуть будь-яку болячку”.
І ще одна досить цікава деталь. Як стверджують фахівці, кожен населений пункт, практично кожне село, мають “свій букет” хвороб, що тут найбільш розповсюджені. Зокрема у тому ж с. Зелений Гай – це психічні розлади, туберкульоз і патологія підшлункової залози. Чому так – невідомо: спадковість, екологія (поблизу цього села було у різний час знайдено не один десяток хімічних снарядів часів Першої світової). Детальних досліджень у цьому напрямку не проводили. А шкода…
Андрій РОМАНЦОВ
