Від 1 січня 2010 року Пенсійний фонд запровадив щомісячну форму звітності, яка акумулює в собі персональні дані про осіб та відповідні розрахунки страхових внесків, які страхувальник повинен сплатити. Досвід запровадження нової форми звітності виявив проблемні питання.
Так, формально платник має можливість подати звітність в останній відведений для цього день. Але звіт вважається прийнятим, якщо в ньому не буде помилок, виправлень (вони не допускаються), а також будуть в наявності всі необхідні таблиці. У разі виявлення помилки у звіті страхувальник має право до кінцевого терміну подання цього звіту повторно сформувати та подати звіт до органу Пенсійного фонду за місцем узяття на облік. Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт.
Для того, щоб не було черг при поданні страхувальниками щомісячної звітності, в управліннях Пенсійного фонду в районах розроблені графіки здачі звітності. Для надання страхувальникам часу для усунення можливих помилок у звітності до кінцевого терміну подання звіту, який не передбачає застосування штрафних санкцій, в графіках здачі звітності граничним терміном подання звіту встановлено 18 число. Велике прохання до бухгалтерів: дотримуйтеся графіків здачі місячної звітності до Пенсійного фонду! Подання звітності у першій половині місяця надасть можливість виправити можливі помилки та уникнути значних штрафних санкцій.
Звіт до органів Пенсійного фонду можна подавати трьома способами:
в електронній формі з використанням електронно-цифрового підпису (ЕЦП), при цьому звіт на паперових носіях не подається;
на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою, разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
на паперових носіях, але тільки за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше десяти.
Ми наполегливо радимо страхувальникам здавати звіт в електронному вигляді з використанням ЕЦП. Адже в цьому разі затрачається приблизно в 3-4 рази менше часу. Нема необхідності в підтвердженні даних електронних звітів у паперовому вигляді, відповідно не потрібно роздруковувати всі таблиці (затрати на папір, картриджі), після цього витрачати дорогоцінний час, ставлячи підписи і печатки на кожному аркуші та стоячи в черзі при подачі звітності під час відвідування управління ПФУ. Крім того, відсутня потреба самостійно відслідковувати всі поточні зміни законодавства у формах звітності, тому зменшується кількість помилок у звіті. Такий звіт складається відповідно до чинних вимог, як наслідок виключається можливість нарахування більшості штрафних санкцій. Важливо те, що такий звіт можна надавати з 9 до 22 години.
Аналізуючи роботу із залучення платників до звітування з використанням електронного цифрового підпису, можна виділити дві причини такої млявості деяких роботодавців в опануванні новітніх технологій та методів роботи.
Перша причина, яка найчастіше використовується при наданні відповіді на питання про запровадження використання електронного підпису для звітування, – це фінансова. Браком коштів пояснюють відсутність комп’ютерів, підключення до Інтернету, неможливість придбання ключів та інші технічні проблеми. Хоча на сьогодні всі ці проблеми вирішуються відносно незначним коштом.
А ось друга, і вона ж основна причина та перепона до більш масового поширення електронного звітування, – це людський чинник. Перш за все це стереотипність та небажання навчатись та щось змінювати у своїй роботі, посилаючись при цьому на брак часу. А саме для його економії і запроваджена електронна звітність. Та й керівники підприємств рідко замислюються над тим, що головніше – постійна наявність бухгалтера на робочому місці чи його багатогодинна відсутність, пов’язана з наданням звітів до різних установ. Те саме можна сказати і про громадян-підприємців, для яких вислів „час – це гроші” не просто крилата фраза, а сувора реальність. При цьому вони також продовжують втрачати дорогоцінні години свого часу в чергах під кабінетами. І „економія” пари сотень гривень на рік на придбання електронних ключів у результаті обертається набагато більшими втраченими прибутками.
Нині на території області діють представництва таких акредитованих центрів сертифікації ключів:
Центр сертифікації ключів ТОВ „Український сертифікаційний центр” м. Чернівці, вул. Гайдара, 1е, оф.214, тел. (03722) 7-25-36;
Чернівецька філія ТОВ „Арт-мастер” (Центр сертифікації ключів “МАSТЕRКЕУ”) м. Чернівці, вул. Комарова, 13а, готель “Черемош”, тел. (0372) 54-53-61.
Законодавство передбачає фінансові санкції та адміністративні стягнення до страхувальників за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовують у системі персоніфікованого обліку.
Микола БОРЕЦЬ,
заступник начальника Головного
управління ПФУ в Чернівецькій області
