Накопичувальна система, яка планується для введення з 2011 року, значно відрізняється від солідарної, вона додасть відповідальності і самій людині перед собою, і системі перед людьми.
Людина буде бачити свій персональний рахунок та відслідковувати рух грошей на ньому, що вплине і на порядок виплати роботодавцями зарплатні. Річ у тім, що солідарна система відокремлена від особистостей платників, гроші яких йдуть на виплату пенсій сьогоднішнім пенсіонерам. Накопичувальна система навпаки дозволить людині відкладати гроші на власну майбутню пенсію. Це змусить роботодавців більш коректно підходити до працівника, працівник слідкуватиме за діями роботодавця щодо способу виплати зарплатні, адже він знатиме як все це вплине на розмір його пенсії. Однак поширюватиметься накопичувальна система тільки на молодих працівників.
Теперішні працівники середнього і старшого віку мають дбати про пенсію в інший спосіб, тобто через спонукання свого роботодавця до страхування їх трудового стажу. Сьогодні ж у нас в тіні опинилося 40-60% робочих місць. Ті, хто їх займає, – потенційні кандидати на неналежне пенсійне забезпечення. Ми повинні інформувати таких людей про їхні майбутні втрати і, в міру можливостей, надавати конкретну допомогу у вирішенні проблемних питань. Необхідні важелі для врегулювання проблем тіньової оплати праці – це профспілки, спілки роботодавців, нарешті влада, яка постійно розтлумачує громадянам що різна за розміром зарплатня у відомості та в конверті ще нагадає про себе. Проте наші люди хочуть мати багато і сьогодні, вважаючи, що про їхнє майбутнє подбає хтось інший. А вже із малою пенсією приходить розуміння того, що можливості втрачено.
Інший бік справи – люди бояться ставити роботодавцеві питання про “білу” зарплату, аби не лишитися без роботи.
Пенсійний фонд тісно співпрацює із податковою службою та іншими уповноваженими органами щодо контролю за роботодавцями. За нашими підрахунками понад 120 тисяч буковинців працездатного віку офіційно не зайняті у жодній сфері економічної діяльності. Для порівняння: за даними звітів до Пенсійного фонду в середньому щомісячно в Чернівецькій області у трудовій діяльності зайнято 160-170 тисяч громадян. Так ось, ці 120 тисяч, нічого не сплачуючи ні до місцевого бюджету, ні до Пенсійного фонду, у кращому разі в старості, а може статися так, що і у молодому віці, звертатимуться по допомогу до органів влади і вимагатимуть матеріальної допомоги.
Через відсутність належного обліку зайнятості сільського населення, зокрема тих громадян, які займаються веденням особистого присадибного чи пайового господарства, їх прибутків від вирощеної і реалізованої сільськогосподарської продукції і несплачених від їх імені податків і страхових пенсійних внесків, ними не набувається прав на пенсійне забезпечення. Така ситуація в подальшому може призвести до суттєвого зубожіння громадян похилого віку і як результат – до соціальної напруги у краї.
Тому наше завдання ідентифікувати всіх незайнятих, а насправді нелегально зайнятих громадян, і залучити до участі у житті громади і краю, над чим і працюємо. У вирішенні цієї проблеми не обійтися без участі сільських громад, органів місцевого самоврядування, їх сприяння контролюючим і фіскальним органам у легалізації ринку праці і зайнятості населення.
Однак лише адміністративними заходами цієї проблеми не вирішити. Для нормального співіснування роботодавців та найманих працівників у країні потрібне відповідне законодавче поле.
А поки що органи Пенсійного фонду разом із соціальними партнерами, органами влади, правоохоронними та контролюючими органами, іншими службами намагаються зробити так, щоб тіньова заробітна плата припинила своє існування.
Марія ПЕРНАРОВСЬКА,
заступник начальника Головного управління – начальник відділу надходження доходів Головного
управління Пенсійного фонду
України в Чернівецькій області
